Особистість і матерія

Самий початок: Свобода волі – новий погляд.

Як взаємодіють людські особистості і матерія? Є безліч прикладів, коли пошкодження мозку, тієї чи іншої природи, позбавляє людину можливості адекватно мислити і навіть приймати усвідомлені рішення. А що робити з тими ж дітьми? Адже якщо ми будемо спостерігати над тим, як розвивається дитина, ми будемо спостерігати і за розвитком особистості. Чи не є це прикладами, коли все ж матерія визначає особистість?

Якщо вас бентежать ці питання, то питання відсутності свободи волі вас повинен збентежити ще більше. Але раз ми знаємо, що свобода волі є як факт, значить, і ці приклади якось повинні узгоджуватися з наявністю метафізичної, позаматеріальної особистості.

Я можу запропонувати такі відповіді:

Раз ми приймаємо наявність свободи волі у особистості як факт, ми повинні прийняти і те, що особистість не залежна від матерії і що наші особистості впливають на процеси в нашому мозку і завдяки цьому відображають рішення наших особистостей і наші тіла діють відповідно до цих рішень. А не процеси в нашому мозку породжують наші особистості.

У тому випадку коли ми маємо справу з пошкодженим мозком, ми швидше за все маємо справу не з пошкодженою особистістю, а лише з пошкодженим апаратом комунікації між особистістю і тілом. Тобто пошкоджений мозок просто не може передавати, ретранслювати правильно рішення особистості. За аналогією пошкоджений телевізор не буде давати нормальної картинки, але те, що телевізор не дає нормального зображення не означає, що телестудія не подає нормального, хорошого телевізійного сигналу. Також те, що пошкоджений комп’ютер не видаватиме правильного рішення або буде працювати зі збоями, зовсім не означає, що програми, в результаті поломки якогось пристрою, стали неправильними. Ні, просто пристрої комп’ютера їх неадекватно обробляють, а програми тут ні до чого.

Аналогічно, мені здається, справа складається з дітьми. Просто їх мозок являє собою ще не досконалий апарат комунікації їх особистостей з їх тілом. Аналогія з комп’ютером тут більш вдала в тому сенсі, коли ми ставимо на слабенький комп’ютер потужний софт (програмне забезпечення) і він просто з ним не справляється, багато функцій або працюють дуже повільно, або не працюють взагалі. Тому, яким би хорошим і потужним не було наше програмне забезпечення, воно не зможе показати своїх можливостей на слабкому комп’ютері.

Але це лише аналогія, і як точно йде справа в комунікації між матеріальним тілом і метафізичною особистістю, я поки сказати не можу, та й не знаю, чи можливо це буде встановити в майбутньому.