На моєму сайті вже написана одна стаття для доказу свободи волі: Свобода волі існує. Але комусь може здатися мало, того, що я там написав. І після багатьох дискусій я прийшов до чіткого розуміння того, що ж є головним доказом свободи волі, першоджерелом, так би мовити. Чому саме люди взяли принцип свободи волі як неспростовний факт, як аксіому.
Всі наші знання про навколишній світ побудовані на об’єктивних почуттях, таких як зір, слух, нюх, смак, дотик. Але це тільки фізичні почуття, крім них ми маємо і нематеріальні почуття. Ось наприклад: моральне почуття.
У моральному почутті можна виділити почуття справедливості. Я б сказав, що це особливе почуття, яке обов’язково діє при прийнятті будь-яких рішень у відносинах між людьми. Мабуть, це найяскравіша і найбільш затребувана складова морального почуття, якщо можна так висловитися. Бо на почутті справедливості будується вся наша правоохоронна система, по суті головна причина існування права і всієї правоохоронної системи – відновлення і підтримка справедливості у суспільстві. Якби у нас не було об’єктивного почуття справедливості, якби ми не знали, що таке справедливість, не відчували (розуміли) її по-різному, ми б ніколи не змогли створити ту правову систему, яка у нас є, як міжнародну, так і національну, бо будь-яка правова система стоїть на справедливості. Саме завдяки об’єктивному почуттю справедливості кожний суддя може винести справедливе рішення і саме тому, що всі ми в цілому однаково відчуваємо справедливість, ми можемо судити про справедливість чи несправедливість того чи іншого рішення суду.
Саме через порушення справедливості відбувається більшість революцій. Коли почуття справедливості дає настільки гостре обурення через несправедливі вчинки влади, через корупцію в суді і винесення ним цинічних вироків, що люди просто не можуть цього більше терпіти. Так і відбуваються революції. І революція в Україні, революція людської гідності, як її правильно називати, тому пряме підтвердження.
Почуття справедливості дуже сильне почуття! Люди здатні вмирати тільки за одну справедливість!
Але для наявності справедливості, для нормальної роботи почуття справедливого є одна необхідна і незамінна умова.
Наявність свободи волі у людей.
Без наявності свободи волі будь-яке покарання стає несправедливим! Бо щоб нести відповідальність за свої вчинки, людині потрібно бути причиною цих вчинків, тобто володіти свободою волі. Свобода волі є необхідною умовою несення відповідальності людиною за свої вчинки. Спробуємо уявити, що свободи волі немає, і наше почуття справедливості нібито заклинює. Виходить, що ми завжди будемо відчувати, що будь-яке покарання або осуд є несправедливим. Всякий чесний суддя не зможе винести жодного вироку для покарання злочинця, бо будь-яке покарання буде несправедливим. Тоді який сенс від цього почуття, якщо без свободи волі воно буде нам завжди давати одне і те ж значення: «будь-яке покарання несправедливе». Навіщо у нас тоді є це почуття, якщо немає свободи волі? Це почуття тоді стає безглуздим і непотрібним, навіть шкідливим, бо тоді в суспільстві повинна насупити анархія, бо неможливо буде покарати жодного злочинця, так як покарання застосовується для відновлення справедливості, але без свободи волі справедливість відновити неможливо, так як справедливе покарання можливо тільки при умови наявності свободи волі у людини. Без свободи волі виходить, що будь-який злочин підпадає під поняття неосудності або дії непереборної сили. Наприклад: охоронець банку не може нести відповідальність за вкрадені гроші, якщо грабіжники, володіючи явною перевагою в силі, його побили і зв’язали. Охоронець не міг їм завадити, його не можна засудити за пропажу грошей. Без свободи волі будь-який злочинець повинен бути виправданий на тій підставі, що його волі не було в його діях, що обставини його змусили так діяти, і він не міг діяти інакше в принципі. І, отже, карати його несправедливо.
Якби не було свободи волі, не було б і почуття справедливості, за його безглуздістю, непотрібністю і шкідливістю, без наявності свободи волі. Так само як немає очей у тих тварин, які живуть у середовищі без світла. Вони їм просто непотрібні через непотрібність. Але раз у нас є очі, значить, є і світло, яке ми ними сприймаємо. І навіть якби комусь із людей з дитинства довелося жити в якомусь місці, де немає світла, то по наявності очей, можна було б здогадатися, що світло все-таки повинно бути!
Так і з почуттям справедливості. Раз воно є, то значить має бути і свобода волі! Свобода волі необхідна умова для нормальної роботи почуття справедливості! І раз ми можемо відрізняти справедливе від несправедливого, то значить, свобода волі точно є. В іншому випадку ми б не могли відрізняти справедливе від несправедливо. Так само як у темряві б не могли розрізняти предмети. Свобода волі для почуття справедливого, як світло для наших очей. Ми можемо відрізняти справедливе від несправедливого тільки при наявності свободи волі.
Так само як завдяки тому, що розрізняючи предмети очима, ми можемо стверджувати, що є світло. Так і розрізняючи справедливе від несправедливого – ми можемо стверджувати, що свобода волі є.